Ліс – це найважливіша природо утворююча частина навколишнього природного середовища. Він позитивно впливає на клімат, очищення атмосфери. Надзвичайно велика оздоровча і культурно-естетична роль лісу. Найбільш широко з цією метою використовуються рекреаційно-оздоровчі ліси лісгоспу, площа яких становить 5415,1 га.
В цілому територія рекреаційних лісів характеризується достатньо високою естетичною оцінкою і високим класом стійкості, частина ділянок потребують проведення відповідних робіт з метою більш ефективного використання їх для відпочинку, що враховувалось при проектуванні заходів з благоустрою.
В рекреаційно-оздоровчих лісах (ліси населених пунктів, лісопаркова частина лісів зелених зон, ліси І-ї і ІІ-ї округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій; ліси навколо лікувально-оздоровчих територій радіусом 1 км, смуги лісу вздовж постійних лінійних рекреаційних об’єктів: міжнародного значення – шириною 200 м, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас – шириною 100 м; місцях масового відпочинку в інших категоріях лісових ділянок проведена ландшафтна таксація.
Виходячи з природних особливостей місцевості і цільового призначення лісів проведено функціональне зонування території лісів рекреаційного призначення і розділення її на зони інтенсивного та екстенсивного відпочинку.
Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий – 87,8 %, питома вага напіввідкритих і відкритих ландшафтів складає відповідно 8,7 % і 3,4 %.
За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути: закритих – 80 %, напіввідкритих – 15 %, відкритих – 5 %.
Як видно, фактична ландшафтна структура лісгоспу відрізняється від оптимальної.
Для досягнення оптимального співвідношення ландшафтів необхідно формувати напіввідкриті ландшафти рубками догляду.
Насадження рекреаційно-оздоровчих лісів характеризуються досить високою естетичною оцінкою, середньою рекреаційною оцінкою, слабкою стадією рекреаційної дигресії, низьким класом стійкості.
Клас пішохідної доступності більшості ділянок середній.